Круглий стіл "Cучасні стратегії і підходи до попередження та пом'якшення еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій"



15.06.2011

15 червня 2011 р. відділом екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень (завідувач відділу Ю.М. Скалецький) проведено засідання "круглого столу" "Cучасні стратегії і підходи до попередження та пом'якшення еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій".

 

В обговоренні взяли участь представники органів державної влади, політичних партій, неурядових організацій, науковці та аналітики, представники засобів масової інформації.

Список учасників.

Засідання відкрив радник директора Національного інституту стратегічних досліджень, д.т.н., професор Анатолій Качинський (фото 2).

У вступному слові він відзначив, що тема, винесена на обговорення, є надзвичайно актуальною, адже загрози природного і техногенного характеру в Україні постійно зростають, що суттєво впливає на всі сфери суспільного життя. При цьому масштаби негативних наслідків аварій, катастроф і стихійних лих стають дедалі більш небезпечними для населення, навколишнього середовища та економіки. Так, лише через аварію на Чорнобильській АЕС Україна втратить близько 180 млрд. доларів до 2015 року, що складає близько 5 бюджетів України. Загальні збитки компанії, яка експлуатує АЕС Фукусіма-1, за оцінками аналітиків, можуть скласти 12,4 мільярда доларів до кінця поточного року, а комплексні втрати економіки Японії від землетрусу, цунамі, ядерної аварії наближаються до 320 млрд. доларів, тобто близько 9 річних бюджетів України. А. Качинський запросив учасників до конструктивної роботи і висловив сподівання, що висловлені пропозиції будуть враховані при підготовці матеріалів для глави держави.

Із доповіддю «Потенційні ознаки еколого-техногенної кризи економіки України та шляхи її нейтралізації» виступив головний науковий співробітник НІСД, д.т.н. Євгеній Яковлєв (фото 3).

Він зазначив, що зараз в Україні функціонують понад 18 тис. потенційно небезпечних підприємств та інших об’єктів, до 2 тис. підприємств пов’язані з видобуванням, збагаченням та переробкою мінеральної сировини і відрізняються підвищеною енерго- ресурсоємністю, формуванням значних обсягів відходів. На теперішній час спрацювання технологічного обладнання на цих об’єктах перевищує 50%, а в окремих галузях і більше; 80% аміачно-холодильних установок перебувають у незадовільному стані. Крім того, комунальна інфраструктура зношена більш ніж на 60%, внаслідок чого кількість аварій за останні 10 років зросла майже у 5 разів, а втрати водних та теплових ресурсів у мережах сягають 50%, що є фактором перманентного зростання тарифів та ризику формування соціальних напруг. Доповідач наголосив, що розвиток України відбувається в умовах глобалізації економіки та загострення сучасних еколого-ресурних проблем у світі, дефіциту продуктів харчування, водних та енергетичних ресурсів, земель та ін. Тому традиційні екологічні оцінки на рівні переліку негативних природних і техногенних процесів необ’єктивні, якщо не враховуються економічні (зростаючі втрати), соціальні (зростання захворюваності, скорочення тривалості життя, погіршення умов життєдіяльності) і геополітичні параметри (ризик транскордонних надзвичайних ситуацій). Якщо за основу оцінки економічних збитків внаслідок погіршення екологічного стану земельних, водних, гірничодобувних районів та ін. ресурсів прийняти в еквіваленті вартості ВВП, то вони перевищують 20% його величини, що може бути підгрунтям загрози економічній безпеці держави за еколого-ресурсним фактором. Підсумовуючи, Є.Яковлєв наголосив, що для покращення ситуації необхідна комплексна еколого-економічна оцінка регіонів з реальним визначенням стану природно-ресурсного потенціалу. Приймаючи до уваги аномальні зміни екологічного стану земельних, водних та інших ресурсів потрібна оцінка інформаційної дієздатності моніторингу щодо реальних визначень еколого-економічного стану регіонів та можливості попередження НС, розробка найближчим часом Державної програми еколого-технологічної реструктуризації водопровідно-каналізаційних та теплоенергетичних мереж міст та селищ, враховуючи руйнівний вплив водо-теплових втрат на безпеку житлових і промислових будівель, розробка наукових основ гранично-припустимих екологічних впливів те екологічних змін.

Начальник управління надзвичайних ситуацій та антитерористичної діяльності Департаменту цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України Віктор Кучера у доповіді зупинився на характерних особливостях виникнення надзвичайних ситуацій в Україні та проблемах їх попередження (фото 4).

Зокрема, він відзначив, що матеріальні збитки, завдані народному господарству за період 2001-2011 рр. надзвичайними ситуаціями техногенного та природного характеру, оцінюються сумою більше 10,2 млрд. грн., при цьому понад 9 млрд. грн. складають збитки від НС природного характеру, обсяги яких щорічно змінюються. Доповідач звернув увагу, що саме у Донецькій області зареєстровано найбільшу кількість загиблих та постраждалих — близько 3,0 тис. осіб. Значна кількість загиблих та постраждалих також зареєстрована у Дніпропетровській, Закарпатській (за рахунок катастрофічного паводку 2001 року), Луганській, Львівській та Одеській областях. В. Кучера звернув увагу, що необхідність підвищення рівня координації дій органів управління, ефективності використання державних коштів та забезпечення матеріально-технічними ресурсами сил цивільного захисту для ефективного розв'язання проблем захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій зумовило розроблення Загальнодержавної цільової соціальної програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки. Підсумовуючи, доповідач зазначив, що зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій, досягнення гарантованого рівня захисту населення і територій від них та розвиток державної системи з протидії надзвичайним ситуаціям передбачає здійснення низки програмних заходів з інженерного захисту територій від надзвичайних ситуацій; запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах і територіях, що характеризуються незадовільним техногенним та екологічним станом; очищення територій від вибухонебезпечних предметів; реабілітації територій, забруднених внаслідок військової діяльності; гідрометеорологічного забезпечення; проведення матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту; підвищення ефективності оперативного реагування на надзвичайні ситуації; наукового забезпечення заходів цивільного захисту.

Генеральний директор Наукового центру вивчення ризиків «Ризикон» Едуард Грановський та кандидат технічних наук Василь Бєгун у спільній доповіді зупинилися на проблемах впровадження сучасної методики розвитку законодавства та нормативної бази з питань безпеки на основі оцінки ризику (фото 5). Зокрема, Е. Грановський наголосив, що у Європейському Союзі розроблені оригінальні новітні інструменти для зняття бар'єрів на шляху вільного звернення товарів. Серед цих інструментів високе становище займають документи "Нового підходу" (чи "Нового напряму") у сфері впорядкування товарів і "Глобального підходу" ("Глобального напряму") - за оцінкою відповідності.

Спільним у цих підходах є те, що вони обмежують втручання держави по найбільш важливих напрямах, залишаючи виробничо-господарським органам найвигідніші можливості для виконання своїх зобов'язань перед населенням. Доповідач також зупинився на принципах Європейської політики, згідно з якими гармонізація законодавства обмежується прийняттям основних вимог до безпеки, яким повинна відповідати продукція, що поступає на ринок і вільно циркулюює усередині Співтовариства; складання технічних специфікацій для виробництва і постачання на ринок продукції, відповідної основним вимогам з урахуванням сучасного рівня розвитку техніки; специфікації не є обов'язковими і мають статус стандартів, добровільних для виконання; виробник може не виробляти продукцію відповідно до стандартів, але в цьому випадку він зобов'язується представити докази, що його продукція відповідає основним вимогам Директиви. Під час свого виступу Василь Бєгун звернув увагу на протиріччя між Законами та підзаконними актами (фото 6).

Також він наголосив, що основними завданнями у сфері державного нагляду й контролю мають стати завершення розробки й впровадження критеріїв оцінювання ступеня ризику від ведення суб'єктами господарської діяльності й періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю); зміна підходів до здійснення державного нагляду з прямого контролю до профілактики й запобігання порушень законодавства; скасування дублюючих контролюючих функцій з подальшим скасуванням контролюючих органів, у діяльності яких зникла необхідність.

Співробітник відділу розрахункових обґрунтувань імовірнісного аналізу безпеки служби проектної безпеки Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» Нікуленков А.Г. виступив з доповіддю «Ризик-орієнтовані підходи в ядерній енергетиці України. Сучасний стан, проблеми і перспективи» (фото 7).

Він зазначив, що ключовим моментом впровадження ризик-орієнтованого підходу (РОП) стало прийняття в листопаді 2001 р. рішення колегії Держкоматомрегулювання України, що ґрунтується на міжнародному досвіді про планомірне впровадження РОП в практику експлуатації АЕС і регулюючу діяльність. На підставі цього рішення міжвідомчою робочою групою в 2002 р. була розроблена Програма впровадження ризик-орієнтованих підходів. У 2005 р. Державний комітет ядерного регулювання України підтвердив прихильність принципам РОП і визначив пріоритетним напрямом своєї діяльності виконання Програми РОП. А. Нікуленков наголосив, що впровадження РОП дозволить забезпечити моніторинг стану безпеки з постійним відстеженням змін на енергоблоках АЕС; забезпечити ухвалення збалансованих рішень з питань підвищення безпеки АЕС; сфокусувати увагу на тих проблемах, які пов'язані з найбільшим ризиком для безпеки; ефективно використовувати ресурси для реалізації заходів по підвищенню безпеки АЕС; кількісно оцінювати імовірнісними методами невизначеності, які неможливо оцінити детерміністичними методами, а також підвищити рівень безпеки і ефективність роботи АЕС.

Академік НАНУ В.М. Шестопалов наголосив, що технологічна дисципліна, культура безпеки, системність і всесторонність аналізу безпеки у атомній енергетиці, незважаючи на всі прийняті заходи, все ще знаходяться на дуже недостатньому рівні (фото 8).

Потрібні якісно більш потужні комплексні зусилля, щоб призупинити цю сувору закономірність. Він звернув увагу, що Чорнобильська аварія переконливо показала велику небезпеку відгородження ядерної енергетики від контролю громадськості (особливо науково-інженерної). Реакція і наступні дії керівництва і регулюючих органів у зв’язку з аваріями на Рівненській АЕС (2010 р.) і АЕС Фукусіма (2011 р.) свідчать, що цей урок Чорнобиля не засвоєно як у нас, так і за кордоном. В.М. Шестопалов також відзначив, що зараз в Україні недостатньо засобів і ресурсів щодо оперативного моніторингу. А науковий моніторинг, який вкрай необхідний для виявлення закономірностей міграції радіонуклідів, оцінки її прямої і опосередкованої небезпеки для людини і біоти, майже повністю ліквідовано у рамках діяльності міністерства з надзвичайних ситуацій. Доповідач наголосив, що державі, яка має чотири діючих АЕС, збирається будувати нові блоки і станції, переживає наслідки найбільшої у світі катастрофи на АЕС, неприпустимо до сих пір не мати державного науково-виробничого центру прогнозування надзвичайних ситуацій у атомній енергетиці і інших небезпечних об’єктах з залученням сучасних методів і систем моделювання; не налагодити систему реагування у разі аварій і координації дій, особливо на міжвідомчому рівні.

Радник голови Херсонської обласної державної адміністрації Романенко Г.М. виступив із доповіддю про актуальні екологічні та соціально-економічні проблеми Херсонської області внаслідок регіонального підтоплення земель та шляхи їх вирішення (фото 9). Зокрема, він зазначив, що негативний вплив на Херсонську область і весь Південнодніпровський регіон розпочався із будівництва 60 років тому Каховської ГЕС та пов’язаного з ним регіонального зрошення земель за недосконалими технологіями. На сьогоднішній день 42% території області підтоплені, більше 70% - потенційно підтоплені.

Г.Романенко зазначив, що 278 населених пунктів Херсонської області підтоплені, при тому, що відбувається процес деформування режиму ґрунтових вод. В області показник розораності земель сягає 92%, 25% сільськогосподарських земель зрошені. Доповідач зазначив, що вказані чинники вплинули на соціально-економічну та екологічну ситуацію в області. Для поліпшення ситуації в області потрібно міняти стратегію водокористування, в тому числі на прилеглих територіях АР Крим, Кривбасу, Дніпропетровської області. Підсумовуючи, Г.Романенко запропонував присутнім провести в м. Херсон засідання, на якому розглянути шляхи покращення загрозливої екологічної ситуації в Херсонскій області.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України полковник Кривий О.С. зупинився на проблемах участі Збройних сил України у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (фото 10).

Він зазначив, що підрозділи Збройних Сил України, які залучалися до ліквідації наслідків стихійного лиха, із своїми завданнями справилися, оперативні групи, розгорнуті в органах військового управління для координації та управління силами та засобами, забезпечили стійке і безперервне управління. Доповідач наголосив, що тісна взаємодія з органами управління та підрозділами інших міністерств та відомств, які брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха забезпечила виконання поставлених завдань керівництвом держави. У подальшому, для підвищення ефективності застосування Збройних Сил України в ході ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій продовжується робота щодо удосконалення системи управління, підготовки та всебічного забезпечення визначеного комплекту військ. Доповідач зазначив, що тісна співпраця Міністерства оборони з Міністерством надзвичайних ситуацій України та іншими центральними органами виконавчої влади в цьому напрямку буде сприяти гарантованому виконанню заходів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечить необхідний рівень безпеки.

З підсумковим словом виступив радник директора НІСД Анатолій Качинський, який відмітив, що під час засідання відбулася фахова дискусія з проблем, які мають вкрай важливе значення для нашої держави, в тому числі з удосконалення економічних оцінок поточних і довгострокових еколого-техногенних наслідків надзвичайних ситуацій. А. Качинський також подякував усім присутнім за участь у обговоренні та висловив надію на подальшу співпрацю.

 




читайте також:


16.07.2018 Відбулося засідання Вченої Ради НІСД
11.07.2018 Участь співробітника НІСД у засіданні Міжвідомчої групи щодо інформування громадськості із питань євроатлантичної інтеграції України
09.07.2018 Участь НІСД у Програмі професійної підготовки НАТО серед наставників майбутнього покоління державних службовців
06.07.2018 Засідання Міжвідомчої експертної робочої групи з питань протидії розповсюдженню зброї масового знищення, тероризму та захисту критичної інфраструктури (МЕРГ) на тему «Захист критичної інфраструктури та забезпечення взаємодії національних/державних систем
04.07.2018 Експертна зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Чехії в Украіні Радеком Матулою відбулася в Ужгороді